З узбережжя анексованого РФ Криму зібрано понад сто тисяч тонн мазуту, що вилився на узбережжя після аварії російських танкерів «Волгонефть» у Керченській протоці наприкінці 2024 року. В регіоні застосовують передові технології для його екологічної утилізації, стверджує підконтрольна Москві місцева влада. Але кримчани б'ють на сполох: чиновники створили звалище мазутних відходів, яке кілька місяців лежить під відкритим небом і створює загрозу екології. Що відбувається, з'ясовували Крим.Реалії.
За даними кримського главку МНС РФ, загалом з початку року рятувальниками та волонтерами зібрано понад 164 тисячі тонн мазутно-піщаної суміші з кримських пляжів.
Ці відходи вивозять на полігони для збору та утилізації, а також на майданчики тимчасового зберігання.
«Пріоритетним залишається завдання зі збору мазуту в морі та на березі, його подальша утилізація, а також мінімізація шкоди для екології», – заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов).
Відтоді більшість мазуту, зібраного з кримського узбережжя, просто відвезли на недобудовану АЕС у Щолкіному, де він зберігається під відкритим небом.
Місцеві обурені таким способом утилізації відходів. Вони побоюються, що таким чином курортний потенціал їхнього міста буде знищено, а люди постраждають від екологічних загроз.
У Криму розглядають різні способи утилізації мазутних відходів із російських танкерів. Але вони експериментальні й раніше в регіоні не застосовувалися.
«Полігон» у Щолкіному
Майданчик недобудованої АЕС у Щелкіному обраний для складування мазутних відходів, оскільки він відповідає вимогам зберігання токсичних відходів – має товсте бетонне покриття полігону, яке не дає мазуту проникати в ґрунт, стверджують кримські чиновники.
За даними російських ЗМІ, на майданчик у Щолкіне з початку року привезли 320 тонн піщано-мазутної суміші.
Щелкинці з цим не згодні. Вони побоюються, що їхньому курортному регіону загрожують серйозні проблеми, які можуть торкнутися Казантипського заповідника та узбережжя Азовського моря.
«На «дірявому» майданчику колишньої Кримської АЕС на березі Азовського моря валяються в простих мішках під відкритим небом сотні тисяч тонн отруйного мазуту, звезеного сюди з усього Криму. Привезеного і покинутого всіма!!! Всі глави адміністрацій, усі чиновники, всі керівники всіх міністерств і відомств Криму, абсолютно всі нахабно брешуть. У нас тут – НС, НП, штучно створені владою: мазут у піску завезли і покинули! Нічого ніхто з ним не робить!!! Дуже скоро під дією нашого палючого сонця і високих температур цей мазут просто розповзеться, розтечеться навколо, кругом: в ґрунт, у воду, в Акташське озеро, в Азовське море. А випаровування від отруйного мазуту отруюватимуть усе живе навколо!!! Допоможіть, будь ласка, врятуйте море, Щолкіне, Леніне від екологічної катастрофи, що насувається», – таке звернення до російського глави Криму Сергія Аксьонова поширюють у соцмережах.
Скарги кримчани пишуть на сторінці Аксьонова в соцмережі «Вконтакте». У російській адміністрації Щолкіного у відповідь заявляють, що вміст мазуту в «складованому піску становить менше 15%», а майданчик для тимчасового розміщення нафтопродуктів «пристосований відповідно до вимог законодавства і захищений від витоків».
Перевірити цю інформацію неможливо.
Російська влада Щолкіного запевняє людей, що «керується інтересами міста і його жителів» і в межах законодавства «вживає всіх заходів, щоб максимально швидко і безпечно ліквідувати наслідки надзвичайної ситуації та забезпечити стабільний курортний сезон».
Російська влада Криму заспокоює кримчан, обіцяючи їм утилізувати мазутні відходи екологічними способами.
Утилізація бактеріями
Послуги з утилізації мазутних відходів у Криму запропонували кілька підприємств. Серед них – «БоспорЕкосервіс», яке обіцяє утилізувати забруднений пісок за допомогою бактерій, що живляться нафтопродуктами.
Директор підприємства Дмитро Щербак заявив, що в лабораторії підприємства тестують біопрепарати, які можуть екологічно утилізувати мазут. З цих відходів на підприємстві розраховують створити добриво, яке після сертифікації буде використовуватися в сільському господарстві або для рекультивації.
«Метод переробки передбачає створення спеціальних умов для розмноження і життєдіяльності бактерій, які перероблятимуть нафтопродукти. Імовірно, процес переробки займе від трьох місяців до двох років», – наголошує російська влада Криму.
Однак ця технологія тільки тестується – її успіх не гарантований.
Рекультивація кар'єрів
Про успішний результат біологічної утилізації нафтомістких відходів з кримського узбережжя заявила міністерка екології та природних ресурсів російського уряду Криму Ольга Шевцова.
За її словами, у квітні вже розпочали таку утилізацію мазуту, зібраного з кримського узбережжя.
«На фото видно світлий пісок, уже очищений бактеріями. Далі цей пісок перемішується з лушпинням льону для подальшого прискорення утилізації біологічним методом», – стверджує вона.
Отриманий ґрунт планують використовувати для рекультивації покинутих кар'єрів на території Криму.
На першому етапі мікробіологічними препаратами розраховували обробити 50 тонн відходів, а в подальшому кількість оброблених відходів має становити 200 тонн, стверджує міністерка.
Ековугілля та будматеріали з мазуту
Про можливість використання мазутних відходів із кримського узбережжя для створення ековугілля та будматеріалів заявляють у Калінінградському державному технічному університеті. У виші повідомили про власну розробку технології перетворення важких фракцій нафти у висококалорійне тверде паливо.
Проблему утилізації мазуту з кримського узбережжя можна вирішити за допомогою товарної продукції вишу – «Високонаповнений композиційний матеріал».
«Винахід належить до області утилізації відходів промислового призначення і може бути використаний для виробництва твердого палива (ековугілля) і будівельних матеріалів. Цей композиційний матеріал, що містить як компоненти відходи синтетичного пластику, важкі фракції нафти і природні наповнювачі, наприклад, такі як торф, водорості, кора дерев та інші матеріали, може застосовуватися залежно від співвідношення компонентів, як ефективне тверде паливо та як гідрофобізуючі мастики», – йдеться в повідомленні вишу.
Російська влада Криму публічно не відреагувала на цю пропозицію.
Масштаби забруднення Чорного моря російським мазутом досі точно не відомі.
Як і обсяги палива, що вилилося в Чорне море в результаті аварії російських танкерів у Керченській протоці в грудні 2024 року.
За офіційними даними російської влади, обидва танкери, що зазнали аварії в Керченській протоці, перевозили близько десяти тисяч тонн мазуту. В море могло потрапити близько чотирьох тисяч тонн палива, стверджують у Мінприроди РФ. Але перевірити ці дані неможливо.
Аварія російських танкерів у Керченській протоці, на думку доктора біологічних наук, українського зоолога Павла Гольдіна, є найбільшою катастрофою в Чорному морі за всю історію, наслідки якої відчуватимуться щонайменше у найближчі 20 років.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
